Блокчейн і Філіппіни: державне використання технології

У 2025 році країни по всьому світу вирішують питання в області регулювання криптовалют. І поки одні тільки починають визнавати крипту, як фінансовий інструмент, Філіппіни — вже активно використовують її всередині країни.

Як застосовують блокчейн у державному управлінні

Блокчейн — це технологія розподіленого реєстру, яка дозволяє фіксувати дані таким чином, щоб вони були захищені від підробки і доступні для незалежної перевірки. У сфері державного управління його розглядають як інструмент підвищення прозорості, довіри громадян і контролю над витрачанням коштів.

Дана технологія вже використовується для обліку державних контрактів, моніторингу бюджетних витрат, видачі цифрових документів і посвідчень, а також для впровадження електронного голосування. Головний її плюс полягає в тому, що записи неможливо змінити заднім числом, що виключає можливість прихованих маніпуляцій і посилює підзвітність чиновників та інших осіб.

При цьому впровадження блокчейну все ж стикається з безліччю викликів: необхідністю адаптувати застарілі IT-системи, враховувати питання приватності, вирішувати юридичні аспекти та забезпечувати масштабованість рішень.

Досвід Філіппін: регулювання громадських робіт

Філіппіни стали однією з перших держав, де блокчейн впровадили в управління громадськими фінансами на рівні національного департаменту. Нова система Integrity Chain застосовується в Департаменті громадських робіт і автомобільних доріг і фіксує кожен контракт і етап реалізації інфраструктурних проектів.

Дані надходять безпосередньо з внутрішніх систем відомства, щоб уникнути ручного введення і можливих помилок. Для обробки інформації використовується шар Prismo (рівень блокчейну), докладніше про рівні і шари блокчейнів розповідали в нашому блозі. Прозорість же забезпечується завдяки мережі Polygon, що дозволяє зберігати дані в незмінному вигляді і перевіряти їх через незалежних валідаторів.

Спочатку проект орієнтований на інфраструктуру, але в майбутньому планується поширити його на всі державні агентства і охопити річний бюджет країни. Запуск системи збігся з масовими протестами в Манілі, де понад 130 тисяч людей вимагали розслідувати зловживання при реалізації дорожніх проєктів. У країні впровадження блокчейну стало відповіддю на суспільний запит і кроком до підвищення довіри до влади.

При цьому уряд країни стикається з технічними труднощами інтеграції, необхідністю навчання співробітників і створенням правової бази, яка забезпечить визнання записів в блокчейні юридично значущими.

Блокчейн для боротьби з корупцією

Корупція традиційно є однією з найскладніших проблем в державному управлінні.

Вона підриває довіру суспільства до влади, знижує ефективність використання бюджету і гальмує розвиток економіки. Протягом десятиліть боротьба з корупцією зводилася до посилення контролю, створення антикорупційних комісій і введення більш суворих законів. Однак в епоху цифровізації на перший план виходить технологія, яка здатна змінити саму систему управління — блокчейн.

Головна перевага блокчейну полягає в його незмінності. Всі транзакції та записи, занесені в розподілений реєстр, залишаються там назавжди і не можуть бути виправлені без згоди більшості учасників мережі. Тобто, чиновник або підрядник не зможе переписати історію витрат, підробити документи або приховати сліди фінансових махінацій. Будь-яка така спроба змінити дані стане помітною відразу ж.

Не менш важливою є і прозорість. Якщо державні контракти, тендери і витрати фіксуються в блокчейні, вони стають доступними для перевірки в реальному часі. Громадяни, журналісти, незалежні аудитори та міжнародні організації можуть бачити, як саме витрачаються бюджетні кошти. У підсумку процес перетворюється на своєрідний громадський аудит, де кожна транзакція підлягає перевірці не тільки державними органами, а й суспільством.

Блокчейн також знижує ризик корупції завдяки децентралізації управління. У традиційних системах дані зберігаються централізовано, що дає чиновникам можливість маніпулювати ними. У блокчейні ж інформація розподілена між безліччю вузлів, і контроль над системою не може належати одній структурі. Таким чином, навіть якщо частина учасників системи захоче внести зміни, то це стане неможливим без консенсусу більшості.

Обмеження технології

Все ж важливо розуміти, що сама по собі технологія не вирішує проблему «людського фактора».

Якщо в блокчейн заносяться вже сфальсифіковані дані, то система просто зафіксує брехню в незмінному вигляді. Тому і важливо, щоб процес введення інформації супроводжувався суворою верифікацією, незалежними аудитами і громадським контролем. Блокчейн повинен працювати не в ізоляції, а в зв’язку з правовою системою, громадянськими ініціативами та антикорупційними органами.

Застосування блокчейну в боротьбі з корупцією вже знаходить підтвердження в реальних кейсах. У ряді країн (Грузія, Колумбія, Сінгапур) його використовують для моніторингу державних закупівель, ведення земельного кадастру, розподілу соціальних допомог і контролю за будівельними контрактами. Кожне таке впровадження демонструє одну і ту ж закономірність: чим більше відкритих даних фіксується в розподіленому реєстрі, тим менше простору залишається для зловживань.

Хто регулює блокчейн і криптовалюту

Регулювання блокчейну і криптовалют нарівні з її використанням — одне з найскладніших питань сучасної економіки. Ці технології з’явилися як децентралізовані і незалежні від держави, проте з ростом популярності цифрових активів стало ясно, що без регулювання їх використання може призвести до фінансових зловживань, шахрайства і відмивання грошей. Тому сьогодні в різних країнах вибудовуються власні моделі нагляду, які об’єднують фінансовий контроль, податкове адміністрування та захист інтересів користувачів.

У більшості випадків основним регулятором виступають центральні банки та фінансові наглядові органи. Вони визначають правила роботи криптобірж, умови ліцензування та вимоги до проведення операцій.

Регулювання в США

У США, наприклад, регулюванням криптовалютних проектів займаються відразу кілька структур:

• Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) розглядає багато токенів як цінні папери і вимагає їх реєстрації за тими ж правилами, що і акції або облігації.
• Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) контролює криптовалютні деривативи та торгівлю похідними інструментами.
• Міністерство фінансів через підрозділ FinCEN відповідає за дотримання правил протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Регулювання в Європі та Азії

В Європейському союзі діє єдина ініціатива під назвою MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation), яка спрямована на формування загальних правил для всіх країн-членів. Вона регулює емісію токенів, діяльність провайдерів гаманців і бірж, а також встановлює вимоги до розкриття інформації та захисту споживачів.

Деякі країни пішли шляхом суворих обмежень. Наприклад, Китай повністю заборонив криптовалютні транзакції та майнінг, але активно розвиває власний державний цифровий юань.

Що стосується китайських технологій на блокчейні (XCH, CFX, NEO), то вони зараз активно використовуються в криптосфері, незважаючи на заборону їх у самому Китаї. При цьому блокчейн як технологія там активно використовується в державному секторі для контролю та обліку даних.

На противагу цьому Швейцарія та Сінгапур стали своєрідними криптовалютними хабами. Адже вони встановили прозорі, але гнучкі правила для бізнесу та інвесторів, що дозволило залучити безліч проектів і компаній.

Багаторівневий підхід

Регулювання не обмежується тільки фінансовими аспектами. Важливе місце займає тут і податкова служба, яка визначає, яким чином оподатковуються доходи від криптовалют — як прибуток від інвестицій, як приріст капіталу або як звичайний дохід.

Також значна увага приділяється законам про захист персональних даних. У країнах, де діє GDPR (загальний регламент щодо захисту даних), регулятори вимагають, щоб блокчейн-проєкти враховували правила приватності та право на видалення інформації, що саме по собі стає викликом для незмінних реєстрів.

Зараз регулювання блокчейну і криптовалют будується на перетині декількох напрямків. Фінансові органи контролюють біржі і токени, податкові служби стежать за прозорістю доходів, агентства по боротьбі з відмиванням грошей вимагають ідентифікації клієнтів, а закони про цифрову безпеку формують правила захисту даних. Універсальної моделі поки не існує, і кожна країна виробляє власний підхід — від повної заборони до створення сприятливої екосистеми для розвитку технологій.

FAQ

Наскільки надійний захист даних у публічному блокчейні?

Захист забезпечується криптографією та механізмом консенсусу, який робить зміну даних практично неможливою, проте вразливості можуть виникати на рівні програмного забезпечення або інтеграції.

Чи може держава приховати інформацію, занесену в блокчейн?

Якщо дані записані в публічну мережу, то приховати їх неможливо, але держава може контролювати те, що саме потрапляє в систему.

Як надати записам юридичну силу?

Це можливо тільки при прийнятті відповідних законів і визнанні блокчейн-записів допустимими в судах і офіційних процедурах.

Що робити при помилці в даних?

Виправити вже занесений запис не можна, але можна додати новий з коригуванням, при цьому історія змін буде повністю збережена.

Наскільки дороге впровадження блокчейну в державапарат?

Вартість може бути високою, оскільки потрібна інфраструктура, інтеграція та навчання співробітників, проте в довгостроковій перспективі витрати можуть компенсуватися за рахунок скорочення корупційних схем і підвищення ефективності управління.